БУТИРАТ буратино Электросталь

Але, братаны, вам як вам, а мені є що розповісти про свій досвід з наркотиками. Усе почалось звичайно, як у багатьох - з пошуку нових вражень і експериментів. І ось в один прекрасний день мені пощастило придбати справжній заклад бутирки.

Треба сказати, що для мене тоді було новими словами такі поняття, як "герр", "сушняк" і "кура". Та де ж я могла це все дізнатися? Звісно, в бібліотеці! Там у мене в руки потрапили книжки, що вчили про наркотики і їхні наслідки. Так що я належно начиталася перед тим, як купити свою першу закладку.

Бачите, друзі, наркотики - це як двостороння медаль. З одного боку - це кайф, якого не зіпсує ніякий джанки чи кайфолом. Але з іншого - це загроза для здоров'я, яка може перерости в найбільше гірше. Тому треба бути особливо обережними і не допускати зловживань.

Тож, знавши все це, я з радістю знайшла свого "куру". Бо без нього ніяк. Так от, мій курьер був першокласною джангою - завжди приносив все своєчасно і з якісними закладками. І тоді я почала вдоволь кайфоломити.

Так час від часу я зустрічалася з друзями, і ми порівнювали свої закладки. Кому-то були більш сильні, хто-то впав від слабких. Але кожен розумів, що це весь час велика забава і ризик одночасно. Тому ми відчували себе своєрідними героїнарами, які підкоряються закону кайфу.

Але одного разу мені попався сушняк. Подумала, що згорю, бо як виживати без кайфу? Але різні бабки казали, що найкращий лік від сушняку - знайти новий вид наркотиків. І я побачила тут своєчасно ice-o-lator - сорт гашишу.

Але ж в мене жодних зв'язків з коноплею не було. Я знову спробувала відшукати відповідну книжку, але тепер в бібліотеці не було нічого про гашиш. Тоді мені друзі почали допомагати. Вони розповідали свої історії і ділилися знаннями. І ось, я з ваганнями, спробувала новий вид закладки.

Ох, братва, це буві кайфолом! Я відчувала себе ніби у раю. Що я тільки не відчувала тоді - ейфорію, безвагість, глибоку зосередженість. І все це завдяки моєму побаченню в бібліотеці.

Але з часом я зрозуміла, що наркотики - це лише тимчасове щастя, яке може зробити з тебе залежну людину. І деякі з моїх друзів почали потрапляти в справжню клятву героїна. Це було вже надто для мене, якийсь шок. Я добре знала, що такий шлях може лише знищити моє життя.

Тому я вирішила вийти з цього кола. І це було дуже важко. Така жадне бажання повернутися на кайфолом не давало мені спокою. Але хоча і малий, але єдиний вихід з цієї ситуації - змінити своє життя. І я це зробила.

Закидаючи джанки і закладки, я змінила свої звички і друзів. Я почала займатися спортом, пити здорову їжу і займатися чимось корисним. І хоча спочатку було дуже важко, я почуваю себе краще зараз.

Тому, мої друзі, не варто ризикувати своїм життям раді кілька митів задоволення. Є багато інших способів відчути справжнє щастя і радість. Просто треба шукати їх і робити свій вибір мудро.

Так от, як наркоманка, я проїхала цілий шлях від знайомства з наркотиками до врятування від них. І я дуже рада, що це відбулося. Сподіваюся, що моє оповідання допоможе комусь уникнути помилок, які я робила. Бережіть своє здоров'я і своє життя, бо воно єдине у нас є!

Вот так вот, я иду по своему огребу, и вижу, что на блоке сидят мои старые приятели - гопари. Я так себе думаю, надо бы им привет какой-нибудь закатать, так, для настроения. А как же! Я подходим, прошепчу: "Чуваки, у вас ничего нет?" И тут один из них вытаскивает косяк из заднего кармана, такой большой и пушистый, прямо мой самый любимый. Хоть и без коричневого, но раз уж закладка есть, можно и циклодолить. Вытираю пыль с косяка, прикусывюця губу, и попарила.

Хорошо спустивши, я решила, что пора двигать в зоопарк. Ну, а где еще ты можешь приколоться в такую погоду? Это просто место, где царствует наша власть - львы, тигры, слоны... В общем, там настоящая жирная жизнь. Я в какую-то табунку попала, думаю, что это правильно, пусть все вокруг лесом торчат, а я попляшу под самым боссом - львом.

Залезла я в вольер, львица совсем не заметила меня, своими глазами всмотренными в даль. Ну что мне остается делать? Раскачиваю свою дулю на музыку, которая играет в наушниках. Вот ведь, кайф! Я вижу, что львица оборачивается и смотрит на меня, ну, она явно заметила мой танец. Сердце колотится, аж выскочить из груди хочется, но я продолжаю танцевать. Это же просто потрясающе - танцевать перед львом!

Но вот, блин, косяк кончился, и я вот как опупеть хочу. Как же так-то? Ведь только началось самое интересное. Ну ничего, думаю, пойду поюзаю коричневого, а там еще посмотрим. Достаю свою наркосумку и узнаю, что коричневый под конец. Ну, тут я уже еле выдерживаю, чувствую - скоро в отрубе буду.

Хватит, думаю я себе, надо спешиваться, а то веть совсем втертый буду. Возле следующего вольера я нахожу углекислоту, вдыхаю пару глотков и понимаю, что теперь у меня есть только одна цель - чпокнуться, пока не убилась. Ну как же иначе? Тут львы, зоопарк - вот моя игра, и я буду играть до конца!

Так что, братишка, в следующий раз, когда у тебя будет возможность оторваться от своих забот, иди в зоопарк, залезай в вольер и танцуй перед львом. Это просто вечеринка безупречности под луной.